Консолідована звітність у постіндустріальній економіці

Анотація

Вступ. Глобалізація ринків виробництва і збуту продукції, утворення транснаціональних компаній призвели до об’єднання бізнесу, утворення великих корпорацій, стійких до змін у конкурентному середовищі та інших ризиків. Основним джерелом інформації у таких корпоратизованих об’єднаннях слугує консолідована фінансова звітність. У національних та міжнародних стандартах бухгалтерського обліку та фінансової звітності загалом визначені правила розкриття інформації в консолідованій звітності. Однак практика показує, що деякі положення, прийняті на міжнародному рівні, непридатні для використання в сучасних вітчизняних умовах, потребує коригування зміст такої звітності у зв’язку зі змінами  структури цінностей постіндустріального суспільства.

Мета. Теоретичне узагальнення методів консолідації капіталів групи об’єднаних підприємств, критичний аналіз чинних форм і показників консолідованої звітності та надання пропозицій щодо її удосконалення з урахуванням сучасних вимог постіндустріального суспільства.

Результати. Консолідацією слід вважати не лише об’єднання окремих показників фінансової звітності групи споріднених підприємств, а обліковий процес, що передбачає використання специфічних методів групування активів і капіталу, відображення на рахунках окремих операцій, внутрішньогрупових розрахунків та результатів від них. Оцінка методів консолідації свідчить, що вони значною мірою залежать від ступеня впливу суб’єктів консолідованої групи, який визначається розмірами інвестицій та часткою інвестора у капіталі об’єктів інвестування, об’єднаних в одну господарську одиницю. Застосування тих чи інших методів при формуванні консолідованої звітності має проводитись з урахуванням класичних теорії власності, теорії підприємства, виходити з практичної цінності  звітної інформації для всіх учасників консолідованої групи.