Роль неформальних організацій у розвитку формальних організаційних груп

Олександр Миколайович Романуха


Анотація


Вступ. Дослідження структури організації - один із важливих напрямків розвитку сучасного менеджменту. Особливо якщо це стосується функціонування та впливу неформальних організаційних груп. Їх вивчення допоможе краще зрозуміти фактори, що впливають на ефективність роботи підприємства, оптимізувати структуру організації, запобігти прояву її негативних факторів тощо.

Мета. Мета роботи – вивчити вплив та роль неформальних організацій, груп, що виникають у колективі під час робочих відносин, на роботу та рівень ефективності структурних елементів організації, підприємства.

Метод (методологія). Методологія дослідження базується на принципах методологічного плюралізму, діалектики, міждисциплінарного підходу. Конкретною основою методології менеджменту виступає теорія організацій, загальним методом проведення дослідження є моделювання.

Результати. У ході дослідження було доведено, що суспільний прогрес мав вплив на еволюцію підходів теорії організації, зміщуючи їх до гуманізму, ідей соціального індивіда. Зважаючи на це, характер відносин неформальних та формальних організацій варто розглядати з позиції взаємозв’язку: формальна організація дає життя у своїй формі неформальній, а та модернізує формальну, не даючи їй зникнути. Позитивних прикладів неформальних організацій чимало: профспілки, корпоративна культура тощо. Вони допомагають тримати в нормальному стані психологічну ситуацію в колективі, виступають стримувальними факторами у питаннях відтоку кадрів. Поряд з цим саме неформальна організація може призвести до порушення роботи компанії та її закриття. На нашу думку, така двояка характеристика неформальної організації потребує більш чіткої класифікації. Спираючись на метод аналогії, доцільно застосувати кількарівневу класифікацію організаційних структур: робоча (формальна); допоміжна (неофіційна – позитивна); протестуюча (неофіційна – негативна). Такий підхід допоможе поглянути на неформальну організацію як на необхідну структурну частину формальної організації, розмежує позитивні та негативні аспекти її існування та сприятиме більш повному вивченню цього явища.


Ключові слова


організація управління; теорія організації; культура; структура; теорія; формальна група

Повний текст:

PDF

Посилання


Barnard, Ch. (2009). Funkcii rukovoditelja: vlast', stimuly i cennosti v organizacii. Moscow: IRISJeN, Socium.

Bahitova, R. H. (2005). Jekonomicheskaja sistema: organizacija, upravlenie, razvitie. Ufa: RIO Bash GU.

Beljaev, I. A., Beljaeva, N. A. (2002). Kul'tura, subkul'tura, kontrkul'tura. Duhovnost' i gosudarstvennost', 3. Orenburg: Filial UrAGS v g. Orenburge.

Veber, M. (2001). Istorija hozjajstva. Moscow : Kanon-press-C : Kuchkovo pole.

Vol'nov, V. (n.d.). «Teorija pokolenij». Retrieved from: http://svitoc.ru/topic/431-teoriya-pokoleniy.

Rozanova N. M. (2002). Jevoljucija vzgljadov na prirodu firmy v zapadnoj jekonomicheskoj nauke. Voprosy jekonomiki, 1, 50-67.

Tejlor, F. (n.d.). Principy nauchnogo menedzhmenta. Retrieved from: http://www.improvement.ru/bibliot/taylor/index.shtm.

Shpengler, O. (1998). Zakat Evropy. Ocherki morfologii mirovoj istorii. Moscow: Mysl'.

Shrajjegg, G., Noss, K. (1994). Izzhila li sebja organizacionnaja struktura? Problemy teorii i praktiki upravlenija, 4, 78-83.

Chandler, A. (1961). Strategy and Structura. Boston.

Cyert, R. M. (1992). Behavioral Theory of the Firm. Wiley-Blackwell.


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.




Ліцензія Creative Commons
Статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Із зазначенням авторства - Некомерційна - Без похідних творів 3.0 Неадаптована.

 

Збірник наукових праць "Економічний аналіз"

ISSN 1993-0259 (Print)  ISSN 2219-4649 (Online)

 

© Тернопільський національний економічний університет

© «Економічний аналіз», 2007-2019