Інституціональна трансформація інноваційних інструментів фінансового ринку: теорія й емпірика

Анотація

Методологічною основою дослідження є системний метод пізнання економічних явищ і процесів, методи теоретичного узагальнення, систематизації, що дало змогу розкрити еволюцію системи поглядів на проблематику реінжинірингу бізнес-процесів на основі базових і нових теоретичних концепцій.

В статті розкрито теоретичні і емпіричні аспекти наукового дослідження закономірностей та суперечностей розвитку сек’юритизації фінансових ринків і фінансових активів, конструювання інноваційних інструментів та появи структурованих фінансових продуктів.  Систематизовано основні теоретико-методичні підходи до застосування фінансово-кредитними установами інноваційного інструментарію з урахуванням виявлених переваг і недоліків, що дає їм змогу удосконалювати й підвищувати якість надання фінансових послуг, створюючи конкурентні переваги.  З’ясовано, що розвиток глобальної мережевої економіки потребує активного використання інноваційних інструментів, створення банків розвитку для кредитування проектів, які мають високий потенціал і вимагають ефективного управління за допомогою інструментів фінансування розвитку.  Визначено доцільність використання методик потрійних індикаторів ліквідності і методів «технік моментів» при розробці інноваційних інструментів і технологій.  Для забезпечення ефективності застосування інноваційних інструментів визначено доцільність враховувати валідність, діагностичну силу, надійність і репрезентативність.  Емпіричні дослідження дають можливість отримувати різнобічну інформацію про стан явищ, процесів і сприяють поглибленню їх кількісного та якісного аналізу.