Вступ. Унікальність розвитку процесів землекористування в Україні обумовлюється, наявністю оптимального поєднання умов і факторів, від яких прямим чином залежить рентабельність рослинництва – це сприятливі ґрунтово-кліматичні умови. Але ситуацію обтяжено багаторічним кризовим становищем виробничо-економічного, суспільно-економічного, еколого-економічного характеру, що заважає збалансованому розвитку землекористування. Нарощування обсягів виробництва певних видів сільськогосподарських культур та показників рентабельності в секторі рослинництва досягнуто за рахунок зниження рівня природної родючості земель. Економічні прибутки сплачено незбалансованою структурою територіальної організації господарства і удобрення, застосуванням екстенсивних технологій. Виправлення сучасного стану потребує управлінських рішень та раціонального використання обмежених фінансових ресурсів, що вбачається можливим досягти шляхом удосконалення еколого-економічного механізму збалансованого рівня землекористування. А саме: потребує удосконалення система фінансово-економічних інструментів, яка покликана виконувати функції інфраструктури для забезпечення функціонування всієї системи на належному рівні.

Мета  – визначити аспекти удосконалення системи фінансово-економічних інструментів у межах еколого-економічного механізму як інфраструктури забезпечення збалансованого сільськогосподарського землекористування.

Метод (методологія). Аналізу й синтезу, абстрактно-логічний, статистичного аналізу, графічний.

Результати. Розвиток еколого-економічного механізму впровадження стратегії забезпечення прийнятного рівня агроекологічної безпеки в Україні потребує опрацювання системи економічних інструментів, які одночасно виконують інфраструктурні функції щодо досягнення збалансованого рівня землекористування. У роботі запропоновано схему еколого-економічного механізму впровадження стратегії регулювання ринку земель в Україні, за якою здійснено спробу поділу фінансово-економічних інструментів за групами спонукальних і заохочувальних, які виконують інфраструктурні функції для забезпечення збалансованого рівня сільськогосподарського землекористування.

Важливим аспектом удосконалення еколого-економічного механізму досягнення прийнятного рівня агроекологічної безпеки регіонів будь-якого таксономічного рівня є розробка і впровадження інструменту страхування ризиків сільськогосподарського землекористування, що потребує розробки теоретико-методологічних аспектів та удосконалення нормативно-законодавчого поля. А саме: на часі є прийняття закону «Про екологічне страхування», який ураховуватиме проблеми забезпечення збалансованого рівня використання сільськогосподарських земель. 

Prister, B. S., Nosko, B. S. (1994). Dovidnyk z ahrokhimichnoho ta ahroekolohichnoho stanu hruntiv. Kyiv: Urozhay.

Tarariko, Yu. O. (2007). Formirovanie ustoychivykh ahroekosistem. Kyiv: DIA.

Novakovs'kyy L. Ya. (2015). Natsional'na dopovid' shchodo zavershennya zemel'noyi reform. Kyiv: Ahrar. Nauka.

Pro zatverdzhennya Metodyky normatyvnoyi hroshovoyi otsinky zemel' sil's'kohospodars'koho pryznachennya: postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny # 831 vid 16.11.2016. (2016). Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/831-2016-p.

Halushkina T. P., Hranovs'ka L. M., Kysel'ova R. A. (2013). Ekolohichnyy menedzhment ta audyt. Kherson: Oldi-Plyus.

Proekt Zakonu pro ekolohichne strakhuvannya. (n. d.). Retrieved from: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=1046&skl=5.

Rusan, V. M., Sobkevych, O. V., Yurchenko, A. D. (2012). Orhanizatsiyno-ekonomichni instrumenty derzhavnoyi ahrarnoyi polityky v Ukrayini. Kyiv: NISD.