Урбоцентричний погляд на екологічний вимір держави добробуту

Viktor Valeriyovych Koziuk, Yuriy Ivanovych Hayda, Oksana Petrivna Shymanska


Анотація


Вступ. Глобальна тенденція концентрації населення в містах та посилення агломераційних ефектів виробництва, споживання, руху капіталів, нагромадження активів, генерування інновацій не лише актуалізує питання співвідношення екологізму та урбанізму, а й обумовлює зміщення дослідницького фокусу з аналізу екологічної складової добробуту держави на екологічну складову добробуту міст.

Мета. Базовою гіпотезою статті є наявність зв’язку (не завжди прямолінійного) між рівнем добробуту міст та індикаторами екологічної ситуації в них. Також метою дослідження є виявлення зв’язків між показниками, які можуть бути використані при моделюванні екологічного індикатора держави добробуту як на національному, так і локальному рівнях.

Метод. Інформаційним «полігоном» проведення досліджень стали дані Інституту стратегічного розвитку міст Фонду Морі (Японія) щодо ранжування найбільших міст світу за індексом глобальної потужності міст (Global Power City Index, GPCI). У дослідженні застосовано кореляційний, регресійний та дисперсійний методи статистичного аналізу.

Результати. Порівняння рангів досліджених міст за критерієм стану довкілля та за GPCI засвідчило наявність помірної кореляції між ними (коефіцієнт кореляції Спірмена rS = 0,440, при rst = 0,396 для p < 0,01), що підкреслює вагому роль стану довкілля у прояві глобального «магнетизму» міст. Результати кореляційного (коефіцієнт кореляції Пірсона між станом довкілля та привабливістю для життя у світових мегаполісах r = 0,463, р < 0,01) та регресійного лінійного одно- та багатофакторного аналізу підтвердили припущення, що привабливість міста може бути суттєво обумовлена екологічним фактором.

Побудована матриця міст-мегаполісів за співвідношенням «економічний розвиток-екологія» ілюструє можливість розірвання на рівні міст «зачарованого кола» бідності і поганої екології. Зміщення у бік агломеративної концентрації населення та зайнятості слугує підтвердженням затребуваності розширення таксономії держави добробуту за рахунок індикатора екологічного її стану.


Ключові слова


держава добробуту; урбанізація; навколишнє середовище; сталий розвиток; індикатор екологічної ситуації

Повний текст:

PDF

Посилання


Agenda 21/ United Nations Conference on Environment & Development Rio de Janerio, Brazil, 3 to 14 June 1992. (1992). Retrieved from: http://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/Agenda21.pdf.

Castells, M. (1996). The information Age. The Rise of the Network Society. London: Blackwell.

Chant, S. (2013). Cities through a “gender lens:” A golden “urban age” for women in the global south?” Environment & Urbanization, 25(1), 9-29.

Esping-Andersen, G. (1990). The Three Worlds of Welfare Capitalism. Oxford: Polity Press.

Frey, R. L. (1996). Stadt: Lebens-und Wirtschaftsraum: eine ökonomische Analyse. – vdf Hochschulverlag AG.

Friedmann, J. (1986). The World City Hypothesis. Development and Change, January, 17(1), 69-83.

Glaeser, E. and Mare, D. (2001). Cities and skills. Journal of Labor Economics, 19(2), 316-342.

Global Power City Index. (n.d.). Retrieved from: http://mori-m-аoundation.or.jp/english/ius2/gpci2/index.shtml.

Global Cities, Present and Future. (2014). Global Cities Index and Emerging Cities Outlook. Retrieved from: http://www.atkearney.com/research-studies/global-cities-index.

Global Power City Index. (2016). Retrieved from: http://mori-m-foundation. or. jp/pdf/GPCI2016_en.pdf.

Habitat, U. N. (2016). Urbanization and development: emerging futures; world cities report. Nairobi, UN Habitat.

Hagan, J. M. (1998). Social networks, gender, and immigrant incorporation: Resources and constraints. America Sociological Review, 63(1), 55-67.

Hammer, S. Kamal-Chaoui, Robert, A. and Marissa Plouin. (2011). Cities and green growth: A conceptual framework. OECD: Regional Development Working Papers, 2011/08.

Henderson, V., Storeygard A. and Weil, David N. (2012). Measuring economic growth from outer space. American Economic Review, 102(2), 994-1028.

Hsu, A. et al. (2016). Environmental Performance Index. New Haven, CT: Yale University. Retrieved from: www.epi.yale.edu.

Knight Frank. (2015). Global Cities: the 2015 report. Retrieved from: http://www.knightfrank.com/global-cities-index-2015

Korpi, W. (2003). Welfare-state regress in Western Europe: politics, institutions, globalization, and Europeanization. Annual Review of Sociology, 29(1), 589-609.

Kraas, F. et al. (ed.). (2013). Megacities: our global urban future. Springer Science & Business Media.

Li, B. (2006). Floating population or urban citizens? Status, social provision and the circumstances of rural-urban migrants in China. Social Policy and Administration, 40(2), 174-195.

Pettenkofer, A. (2001). Paradigmenwechsel in der politischen Ökologie? Zur deutschen Diskussion über die Lokale Agenda 21. WZB Discussion Paper, FS II 01-303.

Potere, D., Schneider, A., Angle, S. and Daniel L. Civco. (2009). Mapping urban areas on a global scale: which of he righ maps is more accurate? International Journal of Remote Sensing, 30(24), 6531-6558.

Pierson, P. (1994). Dismantling the Welfare State? Reagan, Thatcher, and the Politics of Retrenchment. Cambridge: Cambridge University Press.

Roberts, M., Blankespoor, B., Deuskar, C., and Stewart, Benjamin. (2016). Urbanization and Development: Is Latin America and the Caribbean different from the rest of the world? Background Paper to the LAC Cities and Productivity Flagship Report. World Bank: Washington, D. C.

Saskia Sassen. (2005). The Global City: Introducing a Concept. The Brown Journal of World Affairs, XI(2), 27-43.

Saskia, Sassen. (1991). The Global City. New York, London, Tokyo. Princeton University Press, Princeton, New Jersey.

Scott, A. J. (2001). Global City-Regions: Trends, Theory, Policy. Oxford University Press: Oxford, UK.

Starke, P. (2006). The politics of welfare state retrenchment: A literature review. Social Policy & Administration, 40(1), 104-120.

Venables, A. (2011). Productivity in cities: self-selection and sorting. Journal of Economic Geography, 11(2), 241-251.

Wackernagel, M., Kitzes, J., Moran, J., Goldfinger, S., and Thomas, M. (2006). The ecological footpring of cities and regions: Comparing resource availability with resource demand. Environment & Urbanization, 18(1), 103-112.

Boyko-Boychuk, O. V. (2007). World trends in urban development: international experience. Retrieved from: http://www.academy.gov.ua/ej/ej6/txts/07bovmmd.htm.

Voronin, I. M. (2006). Formation of global cities as a result of the influence of processes of globalization and informatization on the system of resettlement. Retrieved from: http://sn-geography.crimea.edu/arhiv/2006/uch_22_2g/020_voron.pdf.

Kozyuk, V. V, Rodionova, L. A., Dlugopolsky, O. V. (2015). History of Economics and Economic Thought. Ternopil: TNEU.

Castells, M. (2000). Information Age: Economics, Society and Culture. Moscow: GU-VSHE.

Castells, M. (1999). The Formation of the Society of Network Structures. A New Post-Industrial Wave in the West. Moscow: Academia.

Nagornyak, T. L. (2013). Cities as Brands in the Conditions of Globalization. Bulletin of the Taras Shevchenko National University. Philosophy. Politology, 1, 40-43. Retrieved from: http://papers.univ.kiev.ua/filosofija_politologija/articles/L._Cities_as_brands_in_conditions_of_globalization_19557.pdf.

The United Nations Human Settlements Program (UN-Habitat). (n.d.). Retrieved from: http://www.un.org/ru/ga/habitat.

Skrigan A. Yu. (2010). Experience in the formation of a system of indicators for the sustainable development of the city. Pskov Regionological Journal, 9, 100-109.


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.




Ліцензія Creative Commons
Статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Із зазначенням авторства - Некомерційна - Без похідних творів 3.0 Неадаптована.

 

Збірник наукових праць "Економічний аналіз"

ISSN 1993-0259 (Print)  ISSN 2219-4649 (Online)

 

© Тернопільський національний економічний університет

© «Економічний аналіз», 2007-2017