Економіко-правові засади розвитку ринку оренди землі в Україні

Анотація

Вступ. Земельна реформа вступає у вирішальний етап, який передбачає поступове набуття права купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення  фізичними та юридичними особами. В таких умовах важливо обґрунтувати механізми і тенденції, які будуть характерні для ринку оренди сільськогосподарських земель, оскільки саме ці механізми сьогодні забезпечують організоване високотоварне агропродовольче виробництво.

Мета: обґрунтування економічних та правових засад функціонування ринку оренди землі після вступу в дію норм щодо вільного продажу земель сільськогосподарського призначення.

Метод (методологія). Використано дані Державної служби статистики України, Держгеокадастру та Міністерства юстиції. Розглянуто економічні і правові теоретичні й практичні положення, пов’язані із земельними відносинами в сільському господарстві України. Застосовано монографічний та абстрактно-логічний методи, а також методи порівняння, узагальнення та аналізу.

Результати. Встановлено характер земельних відносин в сільському господарстві і переважання оренди як інструменту консолідації земельних угідь сільськогосподарськими підприємствами. Охарактеризовано розмір та структуру ринку сільськогосподарських земель, в тому числі визначено обсяги земельних угідь, які перебувають в оренді, акцентовано увагу на провідному становищі оренди в системі перерозподілу земельних ресурсів у галузі. Висвітлено перспективи розвитку земельних відносин з позиції вступу у дію положень закону № 552-IX. Обґрунтовано особливості та очікування від запровадження ринку сільськогосподарських земель. Встановлено, що зважаючи на сформовані відносини на ринку сільськогосподарських земель та наявні обмеження щодо їх купівлі-продажу, господарське використання угідь й надалі в переважній мірі буде відбуватися на умовах оренди, частка якої поступово зменшуватиметься, але все ж залишиться вагомою.