Динаміка соціальних змін та перспективи руху еколого-економічних процесів в Україні

Анотація

Однією з причин, які спонукали до проведення дослідження, стала необхідність переглянути ситуацію щодо перспектив розвитку подій в Україні, який було здійснено у 2011 році. Тоді автором була висловлена думка, що Україну, найбільш ймовірно, поглине Росія - великий суперетнос, який має значні природні ресурси та чисельні переваги населення, але цього не сталося!

Всупереч цьому, український народ виявив рішучість у відстоюванні свого права на національну самоідентифікацію. Отже Україна має потенціал для свого відтворення та розвитку.

Метою дослідження є розширення та уточнення попередніх прогнозів розвитку подій в Україні на підставі аналізу соціально-демографічних показників та визначеного рівня пасіонарності прошарків населення.

Теоретичною базою послужили праці Льва Гумільова, Пітірима Сорокіна та інших вчених.

Основою методологічної бази стали дані статистичної звітності, історичний опис подій в Україні, особисті спостереження.

Поставлені наступні задачі: аналіз демографічної ситуації щодо ознак старіння української нації; прогноз демографічної ситуації Україні на найближчі 5-6 років; оцінка домінуючих в українській етно-соціальній системі типів прагнень серед окремих прошарків населення; визначення характеру та особливостей впливу цих прошарків на екологічне та економічне становище в країні.

Для цього були використані такі види методів: статистичний аналіз, дослідження історичних процесів, абстрактно-логічний, групування, співставлення, аналіз і синтез тощо.

Результати дослідження можуть слугувати інформативним забезпеченням причинно-наслідкових зв’язків між соціальною, економічною та екологічною складовими при розробці стратегії функціонування та розвитку об’єктів економіки, природокористування та соціальної сфери в регіонах України.

В цілому можна сказати, що в Україні відбуваються зміни еколого-економічної ситуації в бік менш агресивного та більш ощадливого споживання природних ресурсів. Вони пов’язані з вступом етно-соціальної системи в інерційну фазу етногенезу та старінням української нації.

Наслідком цього очікується самовідтворення навколишнього природного середовища та зміни у внутрішній ситуації – усунення впливу олігополій на економіку та політику, демократизація суспільства.

Дане дослідження є основою для подальшої розробки критеріїв щодо  формалізації прогнозів руху еколого-економічних процесів.