Проблеми інтелектуалізації розвитку соціально-економічних систем

Анотація

Проблеми інтелектуалізації соціально-економічних систем (СЕС) запропоновано розглядати з позиції гармонізованого функціонування сфери виробництва, освіти та науки, а також персоналу. Графічне відображення інтелектуалізованого розвитку виробництва, освіти, науки та персоналу в межах діяльності СЕС було здійснено на основі трансформації в квадро-спіраль відомої моделі організації взаємостосунків у тріаді „влада-бізнес-університети”. За результатами графічного моделювання отримано зону спільних цілей інтелектуалізації СЕС, всі чотири складові якої перебувають у постійній взаємодії, та запропоновано розглядати інтелектуалізовану діяльність СЕС у вигляді ланцюга перетворень інтелектуального розвитку персоналу в інноваційні продукти. При цьому головними перешкодами на шляху інтелектуалізованого розвитку СЕС слід вважати проблеми інтелектуалізації персоналу, виробництва, освіти та науки. Встановлено, що інтелектуалізація персоналу (управлінського та виконавчого) – це нагромадження його здатності до творчого застосування знань і виробництва інтелектуальних продуктів, яке супроводжується проблемами нестачі або відсутності інвестицій у людський капітал, а також реалізації політики управління персоналом. Обґрунтовано необхідність відповідності розвитку освітньо-наукової сфера СЕС в умовах знаннєвоорінтованої економіки двом взаємопов’язаним вимогам: інтелектуалізовувати і бути інтелектуалізованою. Дослідження особливостей функціонування виробничої сфери СЕС дозволили ідентифікувати одну з найважливіших проблем її інтелектуалізації: здатності менеджменту СЕС приймати управлінські рішення щодо створення, поширення та впровадження нових техніко-технологічних та організаційних знань.