Друковані праці в історії облікової думки епохи Середньовіччя
Анотація
Досліджено, що актуальність розгляду облікової думки в епоху Середньовіччя визначається науково-теоретичним значенням та недостатнім ступенем її розробки у вітчизняних історичних дослідженнях. З’ясовано, що розгляду вимагає низка недостатньо досліджених питань, пов’язаних із забезпеченням структурної узгодженості публікацій облікової літератури в різних країнах, виявлення зв’язків між друкованими пам’ятками, їх впливу на розвиток бухгалтерської науки.
Розглянуто й узагальнено зміст друкованих праць з обліку епохи Середньовіччя. Проаналізовано концептуальні і методичні напрямки розвитку обліку, описані в пам’ятках XVI ст. Висвітлено основні засади облікових праць в Нідерландах, Франції, Німеччині, Іспанії, Англії. Встановлено концептуальну спрямованість змісту облікової літератури XV-XVI ст., визначено зв’язки теоретико-прикладних облікових праць та основних положень, які в них висвітлюються. Встановлено внесок окремих авторів у розвиток обліку.
Зроблено висновки про те, що в епоху Ренесансу в друкованих працях з обліку оприлюднені різновекторні засади методики ведення обліку загалом, описані шляхи його удосконалення, розвитку, розповсюдження, а також різноманітні інтерпретації ведення бухгалтерії. Так голландці теоретично осмислили та аргументували необхідність вироблення системи рахунків, безперечного застосування подвійного запису; французькі автори у своїх працях значну увагу звертали на способи ведення облікових книг та розробку їх видів, поширюючи свої ідеї на формування облікового законодавства країни; у конкретних писемно зафіксованих розробках англійських бухгалтерів можна спостерігати сформовані засади методики амортизації, порядку ведення книг, практики та організації обліку в сільському господарстві та промисловості; ідеї німецького опису бухгалтерії зводилась до поглиблення обліку розрахунків, зосередженні на оцінці, документах та типах фактів господарської діяльності.
Ключові слова
Посилання
Ruver, R. (1958). Kak voznikla dvojnaja buhgalterija. Razvitie dvojnoj buhgalterii do Luki Pachiolo soglasno schetnym knigam kupcov srednevekov'ja. Moscow: Gosfinizdav.
Galagan, A. M. (1927). Cchetovodstvo v ego istoricheskom razvitii. Moscow: Gosudarstvennoe izdatel'stvo.
Butynets, F. F. (2001). Istoriia bukhhalterskoho obliku. Zhytomyr: Ruta.
Pacholi, L. (2001). Traktat o schetah i zapisjah. Moscow: Finansy i statistika.
Kheil, K. P. (1896). Über einige ältere Bearbeitungen zur Geschichte des Buchhaltungs von Luca Pacioli – Ein Beitrage zur Geschichte der Buchhaltung. Prague: Bursik & Kohout).
Baujer', O. O. (1911). Memuary k' istorii buhgalterіi i pamjatniki svjashhennoj stariny. Moscow: Pechatnja S. P. Jakovleva.
Sokolov, Ja. V. (1996). Buhgalterskij uchet: ot istokov do nashih dnej. Moscow: JuNITI.
(2015). Retrieved from: http://accountology.ucoz.ru.
Метрики статей
Metrics powered by PLOS ALM
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
##submission.copyrightStatement##
Статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution International 4.0 (CC-BY-NC 4.0) .
Збірник наукових праць "Економічний аналіз"
ISSN 1993-0259 (Print) ISSN 2219-4649 (Online) DOI: 10.35774/econa
© Західноукраїнський національний університет
© «Економічний аналіз», 2007-2022
