Економічна сутність інтелектуального капіталу та його облікове забезпечення

Liudmyla Mykhailivna Bratchuk


Анотація


Вступ. Актуальність дослідження визначається необхідністю наукового обґрунтування економічної сутності інтелектуального капіталу та його облікового забезпечення в межах нової економічної парадигми, яка обумовлена поширенням економіки знань та інформатизації суспільства. Нині значущість знань зростає, випереджаючи роль засобів виробництва і природних ресурсів. Сучасне підприємство характеризується не тільки виробництвом продукції, але й виробництвом знань. Тобто імідж підприємства має бути оцінений величиною інтелектуального капіталу.

Мета. Теоретичне обґрунтування сутності інтелектуального капіталу та необхідності його облікового відображення у суб’єктів господарювання.

Метод (методологія). При дослідженні економічної сутності інтелектуального капіталу використано такі методи: історичний та логічний – для аналізу наявних напрацювань та публікацій, присвячених вивченню сутності інтелектуального капіталу, в тому числі у системі об’єктів бухгалтерського обліку; порівняльний – для визначення подібностей та відмінностей між теоріями, що пояснюють функціонування інтелектуального капіталу; семантичного аналізу – для уточнення понятійного апарату.

Результати. Здійснено дослідження економічної сутності інтелектуального капіталу, яку складають продукти інтелектуальної праці: ідеї, винаходи, управлінські рішення, які набувають «товарності» і відповідно «інноваційності». Так сутність інтелектуального капіталу як одного із видів останнього полягає у можливості його залучення до процесу колообігу, де здійснюється його інвестування, виробниче споживання та забезпечується додаткова вартість. Інтелектуальному капіталу, порівняно із відомими його формами, властиві значні ризики та більш високий ступінь розвитку, орієнтований на задоволення потреб суспільства.

Складовою інтелектуального капіталу є інтелектуальна власність, яка втілюється у формі права на цю частину капіталу при його використанні у процесі створення та комерціалізації інноваційної продукції.

Обґрунтовано, що інтелектуальний капітал пов’язаний з наявністю та ефективним використанням інтелектуальних ресурсів та людського капіталу. Це і знання, навички і творчі обдарування працівників, інформація, нематеріальні активи, інтелектуальна власність. Щодо людського капіталу, то він характеризуються результатом попередньої творчої діяльності людини, появою нових інтелектуальних здібностей та визначається вартісною оцінкою таких здібностей у процесі розробки інтелектуального продукту. У роботі розкрито концептуальні основи інтелектуального капіталу.

У вузькому розумінні під інтелектуальним капіталом слід розуміти сукупність знань і здібностей, які стимулюють появу нових ідей, технологій, новацій та здатні приносити економічну вигоду.

Інтелектуальний капітал у широкому розумінні – це вартісна оцінка продукту інтелектуальної праці (інтелектуальних ресурсів), які створені або придбані суб’єктами господарювання для задоволення потреб суспільства. Продукти інтелектуальної праці набувають авансованої вартості в процесі господарської діяльності. Вони є активами, які здатні приносити доходи. Тому в сучасних умовах в теорії та практиці бухгалтерського обліку постає необхідність в оцінці та обліковому відображенні інтелектуального капіталу та його складових. Це дозволить враховувати інтелектуальний капітал у формуванні вартості підприємства та забезпечить прийняття стратегічних управлінських рішень. 


Ключові слова


інтелектуальний капітал; людський капітал; інтелектуальна власність; нематеріальні активи; капітал; знання; бухгалтерський облік

Повний текст:

PDF

Посилання


Bagrinovskij, K. A., Bendikov, M. A., Frolov, I. Je., Hrustalev, E. Ju. (2001). Naukoemkij sektor jekonomiki Rossii: sostojanie i osobennosti razvitija. Moscow: CEMI RAN.

Bobkova, E. V. (2006). Intellektual'nyj potencial vuza. Jekonomika regiona, 5, 14-18.

Brukhanskyi, R. (2014). Metodyka vedennia stratehichnoho finansovoho obliku na pidpryiemstvakh: inzhynirynhovyi aspect. Bukhhalterskyi oblik i audit, 8, 18-28.

Volkov, D. L. & Garanina, T. A. (2006). Ocenivanie intelektual'nogo kapitala rossijskih kompanijSb.: NII menedzhmenta SPbGU.

Volkov, O. I. & Denysenko, M. P. & Hrechan, A. P. (2007). Ekonomika ta orhanizatsiia innovatsiinoi diialnosti. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury.

Denha, S. M. (2008). Ekauntynh efektyvnosti vkladennia kapitalu v torhovelnu sferu. Ch. 3. Orhanizatsiia ekauntynhu v umovakh merezhevykh kompiuternykh tekhnolohii obrobky informatsii. Poltava.

Djatlov, S. A. & Selishheva, T. A. (2006). Transformacija form kapitala v uslovijah rosta informatizacii jekonomiki. Nauchnye trudy DonNTU. Serija: jekonomicheskaja, 103(1), 137-143.

Yevsieiev, A. (2012). Metodolohichni aspekty otsinky vartosti intelektualnoho kapitalu. Ekonomika promyslovosti, 3-4 (59-60), 336-345.

Karpus, I. N. (2011). Derzhavna investytsiina polityka ta mekhanizm yii realizatsii. Lviv: RVV NLTU Ukrainy.

Kendiukhov, O. (2003). Hnoseolohiia intelektualnoho kapitalu. Ekonomika Ukrainy, 4, 28-33.

Kirejcev, G. G. (2008). Globalizacija jekonomiki i unifikacija metodologii buhgalterskogo ucheta. Zhitomir: ZhGTU.

Kudyrko, O. V. (2013). Nematerialni aktyvy ta intelektualnyi kapital: porivnialnyi analiz ekonomichnykh katehorii. Akademichnyi ohliad, 2 (39), 33-38.

Lehenchuk, S. F. (2006). Bukhhalterske vidobrazhennia intelektualnoho kapitalu: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ekonomichnykh nauk: spets. 08.06.04 «bukhhalterskyi oblik, analiz ta audyt (za vydamy ekonomichnoi diialnosti)». Kyiv.

Marshall, A. (1984). Principy politicheskoj jekonomiki. Moscow.

Melnyk, L. Yu., Makarenko, P. M., Kyrylenko, I. H. (2003). Ekonomichna teoriia na mezhi tysiacholit. Kyiv: IAE UAAN.

Nahorniak, H. & Nahorniak, I. (2011). Problemy vidobrazhennia v obliku prav korystuvannia obiektamy intelektualnoi vlasnosti u systemi innovatsiinoi diialnosti ta shliakhy yikh vyrishennia. Halytskyi ekonomichnyi visnyk, 1(30),143-152.

Pidopryhora, O. (2000). Problemy systemy zakonodavstva Ukrainy pro intelektualnu vlasnist. Intelektualna vlasnist, 3, 3-14.

Pozhuiev, V. I. (2009). Intelektualnyi kapital yak stratehichnyi potentsial orhanizatsii. Humanitarnyi visnyk ZDIA, 37, 22-29.

Proshak, V. (2003). Kontseptsiia intelektualnoho kapitalu u suchasnii ekonomichnii teorii. Visnyk Lvivskoho un-u.: seriia ekonomichna, 32, 59-68.

Smit, A. (1962). Issledovanie o prirode i prichinah bogatstva narodov. Moscow.

Fedulova, L. I. (2009). Ekonomika znan. Kyiv: NAN Ukrainy; In-t ekon. ta prohnoz. NAN Ukrainy.

Frolova, A. S. (n.d.). Formuvannia kontseptsii intelektualnoho kapitalu pidpryiemstva. Retrieved from: http://ea.dgtu.donetsk.ua:8080/bitstream/123456789/4019/1/s8_42_frolova.pdf.

Arrow, K. J. (1962). The Economic Implications of Learning by Doing. Review of Economic Studies, XXM,155-173.


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.




##submission.copyrightStatement##



Статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution  International 4.0 (CC-BY-NC 4.0) .

 

Збірник наукових праць "Економічний аналіз"

ISSN 1993-0259 (Print)  ISSN 2219-4649 (Online) DOI: 10.35774/econa

 

© Західноукраїнський національний університет

© «Економічний аналіз», 2007-2021