Досліджуються теоретичні та методичні засади побудови управлінського обліку і аналізу витрат в умовах упроваджуваного бюджетування на олійно-жирових підприємствах України.

Олійно-жирова галузь виділяється серед інших галузей харчової промисловості попередільною (постадійною, поетапною) технологією виробництва, де окремі переділи є цехами і одночасно виступають в умовах бюджетування «центрами відповідальності» і «центрами витрат» у ієрархії технологічного споживання матеріальних, трудових, енергетичних та транспортних ресурсів. Особливості попередільної технології дають можливість на визначення об’єктів обліку витрат, якими виступають цехи як «центри відповідальності витрат», бригади, ланки, дільниці – як «центри витрат» і окремі машини, агрегати, обладнання – як «місця виникнення витрат».

Обліково-аналітичне забезпечення бюджетування виробничих підрозділів олійно-жирових підприємств, на противагу сучасній системі обліку і аналізу витрат, орієнтованій на підвищення підсумків по кожному центру або місцю виникнення витрат тільки по закінченню календарного і робочого місяця, вимагає це здійснювати оперативно за результатами роботи кожної зміни, з метою прийняття керуючих управлінських рішень на підставі виявлених відхилень від установлених бюджетом нормативів.

Новим у забезпеченні вказаних вимог є розроблений «Звіт центру відповідальності про роботу зміни», який складається тільки в прямих витратах, які в собівартості продукції займають до 90 % (сировина і матеріали – 85 %, оплата праці до 5-10 %). Цього достатньо, щоб по результатах кожної зміни, а не підсумками місяця визначати не тільки відхилення від бюджетних норм, зайві операції технологічного процесу, але й також фактичну собівартість продукції за методом «дірект-кост», яка найбільшою мірою відповідає вимогам бюджетування.

Таким чином, поєднання обліку і бюджетування обумовило створення нових синтезованих об’єктів обліку витрат – «центрів відповідальності витрат», «центрів витрат» і «місць виникнення витрат». Така деталізація можлива лише в управлінському обліку.

Для забезпечення впроваджування бюджетування обліковою інформацією перед управлінським обліком стоять наступні основні задачі:

- перебудувати чинну систему управлінського обліку з фіксації фактів за статтями витрат на деталізацію за елементами витрат – по «центрах відповідальності» і «центрах витрат», а за операціями-функціями технологічного процесу – за «місцями виникнення витрат»;

- розробити регістри аналітичного обліку витрат для різного рівня центрів витрат;

- створити нормативне господарство, що містить Положення, нормативну базу, класифікатори причин відхилень і зміни норм, систему первинних документів та журнали для обліку відхилень і зміни норм.

Отже, поєднання в єдиній системі бюджетування і нормативного методу обліку витрат дає можливість управлінському обліку і аналізу забезпечити оперативне управління витратами як на рівні цехів – «центрів відповідальності», так і на рівні бригад, ланок, дільниць – за «центрами витрат» і окремих операцій- функцій технологічного процесу – за «місцями їх виникнення», що якраз і відповідає вимогам управління сучасним підприємством.

Lastovetskyi, V. O. (2003). Vyrobnycho-komertsiinyi oblik i vnutrishno-hospodarska (upravlinska) zvitnist za tsentramy vytrat i vidpovidalnosti. Chernivtsi: Misto.

Pushkar, M. S. (n.d.). Stvorennia intelektualnoi systemy obliku. Ternopil: Kart-blansh.

Chumachenko, M. H. (2003). Upravlinskyi oblik potrebuie pidtrymky. Bukhhalterskyi oblik i audit, 5, 3-7.

Sokolov, Ja. V. (2009). Buhgalterskij upravlencheskij uchet: ot nachala do nashih dnej. Moscow: Audit: JuNITI.

Nikolajeva, S. A. & Shebek, S. V. (2004). Upravlencheskij uchet. Legendy i mify. Moscow: Auditorsko-konsaltingovaja firma «CBA».

Popova, L. V. & Maslov, B. G., Maslova, Ch. A. (2008). Osnovnye teoreticheskie principy postroenija uchetno-analiticheskoj sistemy. Finansovyj menedzhment, 3, 34-67.