Офіційна допомога з метою розвитку: стан та тенденції

Анотація

Проаналізовано динаміку обсягів офіційної допомоги з метою розвитку; розглянуто потреби у фінансуванні сталого розвитку; виявлено тенденції та визначено пріоритетні напрями надання зовнішньої допомоги.

Вступ. Офіційна допомога з метою розвитку є одним з найважливіших джерел зовнішнього фінансування сталого розвитку й забезпечує фінансове та технічне співробітництво для країн, що розвиваються.

Мета. Метою статті є аналіз сучасного стану та виявлення тенденцій у наданні офіційної допомоги з метою розвитку країнам, що розвиваються.

Метод. У процесі дослідження використано методи економіко-статистичного та порівняльного аналізу (для аналізу стану та визначення тенденцій надання офіційної допомоги з метою розвитку), графічний метод (для наочного зображення динаміки обсягів зовнішньої допомоги), абстрактно-логічний метод.

Результати. Розкрито основні аспекти надання офіційної допомоги з метою розвитку. Проаналізовано сучасний стан та визначено тенденції в наданні зовнішньої допомоги. Поряд із збільшенням  допомоги країнам, що розвиваються, виявлено розрив між виділеною допомогою та зобов’язаннями донорів. Встановлено, що найбільшу частку в загальному обсязі становить двостороння допомога (60 %); найбільші обсяги допомоги надходять до соціальної сфери (46,8 %); країни Африки на південь від Сахари є головними реципієнтами допомоги; країнами, що найбільше потребують фінансової допомоги, є ті, що найменш розвинуті, та країни з низьким рівнем доходу. Розглянуто орієнтовні потреби у фінансуванні сталого розвитку. Визначено пріоритетні напрями надання зовнішньої допомоги.

Наукова новизна. Врахування виявлених тенденцій браку фінансових ресурсів, що зумовлюють необхідність збільшення обсягів офіційної допомоги з метою розвитку та виконання зобов’язань, взятих країнами-донорами, дозволить визначити пріоритетні напрями фінансування сталого розвитку.

Практична значущість. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання з метою встановлення найважливіших пріоритетів у фінансуванні сталого розвитку регіонів, які найбільше потребують допомоги.